Верба з берізкою, уклін вам…

Непийпиво Василь Гнатович - український художник, член Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений художник УРСР з 1977 року, народний художник УРСР з 1982 року. Народився 28 грудня 1915 (10 січня 1916) року в селі Кам'янці (нині Полтавська область, Україна). Закінчив Харківську художню студію. У 1937-1938 роках працював оформлювачем Полтавського музично-драматичного театру. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений медаллю "За перемогу над Німеччиною", орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни I ступеня. Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював пейзажі, натюрморти. Брав участь у республіканських виставках з 1950 року, всесоюзних - з 1959 року. Персональні виставки відбулися у Києві (1954, 1971, 1982, 1986), у Полтаві (1980). Серед робіт: "Ромашки" (1936), "Керченська протока" (1954), "Полтавщина" (1956), "Конча-Заспа" (1959), "Річка Ворскла" (1960), "Дніпровські схили" (1968), "Псковська вежа" (1970), "Замок закоханих" (1990) та інші. Помер 19 січня 2007 року у Києві. Окремі роботи зберігаються у Національному художньому музеї України, та в багатьох музеях та галереях в Україні.