Конча-Заспа

Глущенко Микола Петрович - живописець, графік, громадський діяч. Народився 4 (17) вересня 1901 року в місті Новомосковськ Катеринославської губернії, нині Дніпропетровська область. Закінчив Берлінську вищу школу образотворчих мистецтв у Шарлоттенбурзі (1924). Працював у галузі станкового живопису, переважно в жанрах пейзажу, натюрморту, портрета. Заслужений художник РРФСР (1946). Народний художник УРСР (1963) і СРСР (1976). Брав участь у виставках: обласних (1949), республіканських (1943), всесоюзних (1935), міжнародних (1926), особистих (1924). Особисті - в Парижі (1926, 1928), Бухаресті (1930), Празі (1931), Львові (1935), Москві (1943, 1986), Києві (1949, 1958, 1976, 2001), Брюсселі (1969). Основні твори: портрети - О. Довженка (1922), "Шахисти" (1923), "Автопортрет" (1923, 1935), портрет Р. Роллана (1934), "Жінка, яка сидить" (1934); цикли ілюстрацій до поеми "Мертві душі" М. Гоголя (1930-1931), повісті "Фата моргана" М. Коцюбинського (1933); серії - "Оборона Москви" (1941), "Київ після визволення" (1944), "Пейзажі України" (1969-1971), "Святкові натюрморти" (1970), "Кримські виноградники" (1974), "Українські квіти" (1977). Твори зберігаються в музеях України, Франції, США, Канади, Італії. У Києві відкрито майстерню-музей художника (1978). Жив і працював у Києві. Помер 31 жовтня 1977 року.