Лермонтовські місця

Константинов Валентин Костянтинович – український живописець і скульптор. Народився 23 лютого1923 року у селі Ялта (нині Донецька область, Україна). Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня та медалями. Закінчив Харківське державне художнє училище у 1951 році. Педагоги з фаху: Микола Сліпченко, Лев Фітільов, Петро Шигимага. Жив у місті Маріуполі. Працював у галузі станкового живопису та монументально-декоративного мистецтва. Автор портретів, тематичних картин, пейзажів, барельєфів, пам’ятників. Член НСХУ з 1965 року, член правління СХУ (1965-1978). Учасник міських, обласних, всеукраїнських, всесоюзних, закордонних виставок. Лауреат республіканської виставки пейзажу «Меморіал Куїнджі» 1973 року. Основні роботи: живопис - «А. Брандт» (1959), «Мати» (1965), «А. Старовойтов» (1973); у співавторстві з Л.М. Кузьмінковим – мозаїка «Металурги» (1973, Маріупольський залізничний вокзал), пам’ятник поету Г. Костоправу (1992, с. Малий Янісоль Володарського району Донецької області), архітектурна-скульптурна композиція «Воїн-визволитель» (2001, м. Маріуполь) та інші. Помер у Маріуполі 4 грудня 2012 року. Твори знаходяться у музеях та приватних колекціях України, Англії, Голландії, Греції.