Ельбрус

Куїнджі Архип Іванович - живописець-пейзажист, педагог, меценат грецького походження з Надазов'я. Народився у Маріуполі у 1841 (1842) році. Батько майбутнього художника був бідним чоботарем і дуже рано пішов з життя, слідом померла і мати. Він залишився круглим сиротою, тому виховувався у родичів. Ази навчання здобував спочатку у грека-вчителя, а потім у Маріупольському приходському двокласному училищі (міська школа). Приблизно у 10-ти річному віці він залишив навчання через складне фінансове становище родичів та почав працювати. У цей же час у хлопчика пробуджуються творчі здібності. Він бажає по-справжньому навчатися живопису і тому йде пішки з Маріуполя до Феодосії, маючи намір поступити у школу великого мариніста І.К. Айвазовського. На жаль, на той час він не здобув підтримки великого митця і повернувся до рідного міста. У той же час починається його творча робота помічником ретушера у фотомайстерні Маріуполя. Пізніше він їде до Одеси, а потім до Таганрога, де продовжує опановувати професію ретушера. До Петербургу Куїнджі приїздить приблизно у середині 60-х років XIX століття. Несподівано доля дає йому шанс. Він знайомиться зі студентами Академії мистецтв І.І. Шишкіним, В.В. Васнецовим, І.Ю. Рєпіним, самостійно пише нічний пейзаж ("Татарська сакля при місячному освітленні на південному узбережжі Криму") і показує цю картину на академічній виставці. Результатом стало здобуття звання некласного художника і можливість вступу вільним слухачем до Академії. Оригінальна творча діяльність починається у Куїнджі на початку 70-х років XIX століття. Він створює свій перший відомий цикл картин - "Валаамський" і здобуває звання класного художника. З 1873 року він примає участь у виставках картин Товариства пересувних художніх виставок, у міжнародних виставках і здобуває там визнання. У цей час Куїнджі пише такі картини як: "Осіннє бездоріжжя" (1874), "Чумацький шлях у Маріуполі" (1875), "Українська ніч" (1876), "Північ", "Після дощу", "Березовий гай" (усі - 1879), "Місячна ніч на Дніпрі" (1880), "Дніпро вранці" (1882). Починаючи з 1882 року Куїнджі припиняє виставкову діяльність. Починається період його життя, який мистецтвознавці пізніше назовуть "періодом мовчання". Він продовжується до самої смерті митця, довгих 28 років. Але у цей час Куїнджі не припиняє творчої діяльності (творчий здобуток цих років більш ніж 500 живописних та графічних творів), займається педагогічною діяльністю (він професор Академії мистецтв, керівник пейзажної майстерні), стає меценатом (дарує академії 100 тис. рублів, підтримує молодих талановитих художників). Митець пішов з життя 11 (24) липня 1910 року від невиліковної серцевої хвороби. Похований у Санкт-Петербурзі. Весь свій капітал художник заповів Товариству імені Куїнджі, заснованому за його ініціативою разом із К.Я. Крижицьким у листопаді 1908 року для підтримки митців. Картини А.І. Куїнджі зберігаються та експонуються у багатьох музеях на пострадянському просторі та за кордоном.