Озерце. Із серії "Білоруські етюди"

Губарєв Олександр Іванович – український живописець і графік. Народився 1 вересня 1926 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). Закінчив: Дніпропетровське художнє училище Київського державного художнього інституту (1955). Педагоги за фахом - М. Погребняк, В. Касьян, І. Красний, І. Плещинський, О. Пащенко. Майстер акварелі та ліногравюри. Член Спілки художників УРСР (1960). Народний художник України (1993). Учасник республіканських, всесоюзних та міжнародних художніх виставок. Основні твори: серії ліногравюр - "Народні балади Закарпаття" (1966), "Українські пісні про кохання" (1967), "Карпати" (1971), "Людина і праця" (1972), "Зустріч з Югославією" (1977), "Мотиви Києва" (1982), "Незабутнє" (1985), "Золоті ворота" (1990), "Легендарні вершники" (1991), "Історичний Київ" (1993), "Чорнобильська Мадонна" (1996), "Силуети Львова" (1997), "Алегорії" (1998); серія акварелей - "У Бурятії" (1976), "Через Молдавію" (1980), "За Болгарією" (1981), "Хабаровська область" (1982), "За Камчаткою" (1988), "Острів Сахалін" (1991); серії картин - "Нейлонова дівчина" (1962), "Карпатська балада" (1967), "Рожева модель" (1971), "Острів Діксон" (1995), "Карпатська казка" (1964), "Цвітіння папороті" (1967), "Синій день" (1983), "Ранок на старій Київській горі" (1992), "Осінь у Києві" (2005). Твори зберігаються в музеях та приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччини, Канади та інших країн. Помер у 2021 році.