Сінокіс

Сльота Ольга Петрівна - український живописець. Народилась 17 травня 1947 року у Києві. Закінчила Київський художній інститут (1972). Майстерня Т. Яблонської. Членкиня НСХУ (1973). Працювала в напрямі фантастичного реалізму в жанрі натюрморту і пейзажу. Твори вирізняються самобутнім стилем. Останнім часом займалась вишивкою та створенням мережив. Учасниця всесоюзних та всеукраїнських мистецьких виставок. Республіканська премія імені А. Куїнджі (1973). Основні твори: «На Центральному стадіоні» (1977), «Кінець літа» (1985), «Збирання троянд», «А. Ахматова» (обидва - 1987), «Натюрморт» (1988), «Т. Шевченко» (1989), «Натюрморт. Завтра до школи», «Одного разу в Новому Світі» (обидва - 1990), «К. Білокур» (1991), «Автопортрет з капустою», «Таємниця тихої води» (обидва - 1992), «Вечоріє» (1993), «Удвох» (1994), «Вечеря», «Готель», «Зимовий політ» (усі - 1995), «Муза» (1999), «Пам’ять» (2000), «Речі зі старої скрині» (2002), «Загребелля» (2004), «Риба» (2006), «Вечірня бесіда» (2012). Твори зберігаються в музеях України. Жила і працювала у Києві. Померла 20 вересня 2019 року.