Обороги (Загін)

Ґебус-Баранецька Стефанія Мефодіївна - українська художниця-графік. Народилася 9 грудня 1905 року в Перемишлі, нині Польща. Закінчила Львівську школу живопису О. Новаківського (1928), Львівський політехнічний інститут (1933). Педагоги за фахом – О. Новаківський, О. Курилас, Л. Тирович. Працювала в галузі станкової графіки. Автор понад 300 графічних творів, присвячених українському народному побуту, мотивам літературної класики, архітектурі Львова, а також екслібрисів, етнографічних замальовок, етнографічних нарисів. Член Спілки художників України (1958). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1972). Брала участь у виставках: зарубіжних (1938), республіканських (1946), всесоюзних (1960). Основні твори: серії - "Народні танці" (1937-1940), "Архітектурні мотиви" (1938), "Колгоспне життя" (1947); гравюри - "Мати", "Бандуристка" (1940), "Новатор виробництва" (1948), "Промисловий Львів" (1949), "Косівські килимарі", "Косівські гончарі" (1956), "Будинок-музей Марка Черемшина" (1957), "Гуцульський скрипаль" (1958), триптих "Аматорське мистецтво гуцулів (Музиканти)" (1960), «Козак Мамай», «Пам'ятник Т. Шевченку в Києві» (1961), «Пори року колгоспниці», «А. Довбуш» (1963), «Кобзар», «Мені було тринадцять», «Катерина» (1964), «Народна кераміка» (1965), «Танець повстанців» (1966), «Свято Весна на Гуцульщині» (1969). Твори зберігаються в музеях України та Росії. Жила і працювала у Львові. Померла 22 березня 1985 року.